МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІКТА
Кафедра ЗІ
З В І Т
до лабораторної роботи №3
з курсу:
«МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ»
на тему:
«МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, ЛОКАЛІЗАЦІЇ
РАДІОЗАКЛАДНИХ ОПТИЧНИХ ПРИСТРОЇВ »
Мета роботи:
Вивчити принципи роботи, методику використання, а також характеристики пристроїв виявлення прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.
Короткі теоретичні відомості:
Методика пошуку радіозакладних пристроїв
Для перехоплення та реєстрації акустичної інформації існує величезний
арсенал різноманітних засобів розвідки: мікрофони, електронні стетоскопи,
радіомікрофони або так звані «радіозакладки», спрямовані й лазерні
мікрофони, апаратура магнітного запису. Набір засобів акустичної розвідки,
що використовуються для вирішення конкретного завдання сильно залежить
від можливості доступу зловмисника в контрольоване приміщення.
Застосування тих або інших засобів акустичного контролю залежить від
умов застосування, поставленого завдання, технічних і насамперед фінансових
можливостей організаторів підслуховування (зловмисників).
У цій лабораторній роботі розглянемо лише радіовипромінювальні засоби
перехоплення мовної інформації та методи їх виявлення, засоби виявлення
прихованих оптичних пристроїв та безпровідних відеокамер.
Радіомікрофони є найпоширенішими технічними засобами отримання
акустичної інформації. Їх популярність пояснюється простотою використання,
відносною дешевизною, малими розмірами і можливістю камуфльованого
виконання. Радіомікрофони поділяють на:
− радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти;
− радіомікрофони з кварцовою стабілізацією частоти.
1.1. Виявлення та локалізація радіозакладок
Пошук радіозакладок здійснюють за наступними ознаками:
Перша ознака – радіозакладка, яка б вона не була, з точки зору пошуку
зручна тим, що сигнал з неї повинен випромінюватися за межі контрольованого приміщення і, якщо вона встановлена в цьому приміщенні, то рівень сигналу в ньому завжди вищий, ніж за його межами. Це найбільш
характерна ознака радіозакладки.
Друга ознака – наявність гармонік. Ослаблення випромінювань на
гармоніках становить не більше 40-50 дБ. Виявити гармоніки можна за
допомогою спеціальних сканерів на відстані до 10 метрів, ця відстань
обмежена лише частотним діапазоном сканера.
Третя ознака – у більшості випадків закладка використовує діапазон, що
не зайнятий у даній місцевості радіомовними, телевізійними станціями,
системами мобільного та транкінгового зв’язку. Поява у вільному діапазоні
нового джерела випромінювань є ознакою радіозакладки.
Четверта ознака – у більшості радіозакладок використовують
зосереджені антенні системи, що призводить до сильної локалізації
випромінювання. Цю ознаку добре використовувати при роботі за допомогою індикаторів поля, але утруднений при використанні спеціальних приймачів. У цьому випадку спад рівня сигналу можна зареєструвати лише для гармонік (чим вища гармоніка, тим кращий ефект). Використання цієї ознаки суттєво полегшується при використанні для пошуку багатоантенних автоматизованих систем, які можуть вести порівняння рівнів сигналу, що надходить від різних антен, які рознесені на значну (до 20 метрів) відстань.
П’ята ознака – пов’язана з просторовим розподілом та з поляризацією
випромінювання. При зміні просторового розташування або орієнтації
зондуючої антени спостерігається зміна видимого рівня всіх джерел, причому однотипні віддалені джерела одного діапазону (якщо здійснювати пошук за допомогою спектр-аналізатора) поводяться приблизно однаково на відміну від сигналу радіозакладки.
Шоста ознака – полягає в тому, що рівні чутливості мікрофонів, які
застосовують у радіозакладках досить великі і тому навіть природний рівень
шумів приміщення призводить до «розмивання» спектру
радіовипромінювання. Таким чином, якщо закладка працює без кодування, то незалежно від того чи використовується маскування, чи ні – спектр
випромінювання завжди розширюється відповідно до збільш...
